ОБДАРОВАНА ДИТИНА

Здібності не оцінюють за легкістю засвоєння людиною інформації. Успішним стає той, хто в муках долає труднощі.

Любов до пізнання – ось головне мірило.

Антуан де Сент-Екзюпері

У Доктрині національної освіти, що визначає стратегію й основні напрямки розвитку освіти України в ХХІ столітті, записано: «Система освіти має забезпечувати підтримку обдарованих дітей та молоді, розвиток у них творчих здібностей, формування навичок самоосвіти і самореалізації особистості».

Обдарована  дитина – це дитина, що виділяється яскравими, очевидними, іноді видатними досягненнями у тому чи іншому виді діяльності.

Особливості обдарованих дітей:

• великий словниковий запас;
• самостійне перенесення засвоєного на новий лад;
• вміння чітко встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;
• вміння виявляти приховані залежності і зв’язки;
• бажання вибирати для вирішення складні завдання;
• вміння вловлювати зміст досить умовних ідей;
• вміння помічати тонкі відмінності в матеріалі;
• чутливість до протиріч;
• вміння будувати гіпотези;
• застосування ідей на практиці;
• здатність до творчого перетворення дійсності й умов завдання;
• критичність мислення;
• креативність;
• високий рівень допитливості;
• гнучкість у мисленні і діях;
• здатність висловлювати оригінальні ідеї;
• добре розвинена інтуіцію

ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ

1. Завищені вимоги до себе та постійне прагнення до досконалості. Для обдарованих дітей характерна внутрішня потреба в досконалості, що виявляється досить рано. Вони здатні часто переробляти виконане, вимагаючи від себе ідеального результату, що суттєво виснажує їх.
2. Відчуття незадоволеності. Вони критично ставляться до власних досягнень, часто незадоволені, звідси – низька самооцінка.
3. Нереалістичні цілі. Обдаровані діти часто ставлять перед собою надто складні цілі і, не маючи можливості досягти їх, починають переживати. Хоча з іншого боку, прагнення до досконалості приводить до високих результатів.
4. Надчутливість. Обдарована дитина більш вразлива, вона часто сприймає слова або невербальні сигнали як прояв неприйняття себе оточуючими. В результаті така дитина може відволікатися, реагуючи на різного роду подразники.
5. Потреба в увазі старших. Через природну допитливість і прагнення до пізнання обдаровані діти часто монополізують увагу дорослих, котрі знаходяться поруч.
6. Нетерпимість. Обдаровані діти нерідко проявляють нетерплячість до тих, хто стоїть нижче в інтелектуальному розвитку, відштовхуючи останніх своїми зауваженнями.
7. Невідповідність між фізичним, інтелектуальним та соціальним розвитком.  Обдаровані діти часто бажають спілкуватися з дітьми старшого віку. Вони інтелектуально випереджають своїх ровесників, разом з тим, фізично і соціально поступаються старшим. Вони не бажають бути лідерами серед однолітків, але й не можуть бути ватажками серед старших.
8. Інтелектуальне, інформаційне, фізіологічне перевантаження. Обдаровані діти постійно задіяні в різноманітних конкурсах, олімпіадах, змаганнях. Вони переробляють величезну кількість інформації, прагнуть перемоги, багато працюють, що може призвести до фізичного  і психологічного виснаження.

Рекомендації педагогам при роботі з обдарованими дітьми

• Вчитель не повинен повсякчас розхвалювати кращого учня. Не слід виділяти обдаровану дитину за швидкі успіхи, краще заохотити спільні заняття з ін­шими дітьми.
• Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина буде частіше від інших переможцем, що може викликати негативне ставлення до неї.
• Учитель не повинен робити з обдарованої дитини «вундеркінда». Недоречна демонстрація винятковості найчастіше породжує роздратованість, ревнощі друзів, однокласників, інша крайність — зловмисне прилюдне приниження унікальних здібностей і навіть сарказм з боку вчителя, звичайно, не­допустимі.
• Учителеві потрібно пам'ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються.

Якості, якими має володіти вчитель, що працює з обдарованими дітьми

• Бути доброзичливим і чуйним.
• Розбиратися в особливостях психології обдарованих дітей, відчувати їхні по­треби та інтереси. Мати високий рівень інтелектуального розвитку. Мати широке коло інтересів.

• Бути готовим до виконання різноманітних обов'язків, пов'язаних з навчанням обдарованих дітей.
• Мати педагогічну і спеціальну освіту.
• Мати активний характер, володіти почуттям гумору.
• Виявляти гнучкість, бути готовим до перегляду своїх поглядів і до постійно­го самовдосконалення.
• Мати творчий, можливо, нетрадиційний особистий світогляд.
• Бути цілеспрямованим наполегливим.
  • Відзначатися емоційною стабільністю.
  • Уміти переконувати.
  • Мати схильність до самоаналізу.

Критерії, за якими можна визначити обдарованість дитини

• Часто «перескакують» через послідовні етапи свого розвитку.
• У них чудова пам'ять, яка базується на ранньому мовленні.
• Рано починають класифікувати і категорувати інформацію, що надходить до них.
• Із задоволенням віддаються колекціонуванню. При цьому їхня мета — не приведення колекції в ідеальний і постійний порядок, а реорганізація, систематизація її на нових підставах.
• Мають великий словниковий запас, із задоволенням читають словники та ен­циклопедії, легко запам'ятовують нові слова і поняття. Можуть займатися кількома справами відразу, наприклад, стежити за двома чи більше подіями, що відбуваються навколо них.
• Дуже допитливі, активно досліджують навколишній світ і не визнають будь-яких обмежень під час проведення своїх досліджень.
• У ранньому віці здатні простежувати причинно-наслідкові зв'язки, робити правильні висновки.
• Можуть тривалий час концентрувати свою увагу на одній справі, вони бук­вально «занурюються» у своє заняття, якщо воно їм цікаве. Мають сильно розвинуте почуття гумору.
• Постійно намагаються вирішувати проблеми, які їм поки що не під силу.
  • Відзначаються різноманітністю інтересів, що породжує схильність починати кілька справ одночасно.
  • Часто дратують однолітків звичкою поправляти інших і вважають себе та­кими, що завжди мають рацію.
  • їм бракує емоційного балансу, вони часто нетерплячі та поривчасті.

 Етапи виявлення обдарованих дітей і роботи з ними

I етап — аналітичний, проводиться напершому ступені навчання, де при виявленні обдарованої дитини врахову­ються їхні успіхи в певній діяльності.

II     етап — діагностичний, на другому ступені навчання проводиться індивідуальна оцінка творчих можливостей та здібностей дитини.

III     етап — на третьому ступені навчання відбувається поглиблення і
розвиток неординарних здібностей дитини.

Творчі методи, які сприяють ефективній роботі з обдарованими дітьми

• Поважне ставлення до бажання учнів працювати самостійно.
• Вміння утримуватись у процесі творчої діяльності.
• Надання дитині свободи вибору сфери застосування своїх здібностей.
• Індивідуальне    застосування    навчальної    програми    з урахуванням особливостей учня.
• Заохочення роботи над проектами, запропонованими самими учнями.
• Уникнення будь-якого тиску на дітей, створення доброзичливої атмосфери.
• Схвалення результатів діяльності дітей в одній галузі з метою пробудити в них бажання випробувати себе в інших галузях діяльності.
• Наголошення на позитивному значенні індивідуальних здібностей.
• Надання авторитетної допомоги дітям, які мають відмінні від інших погляди і, у зв'язку з цим, зазнають тиску з боку однолітків.
• Вилучення максимальної користі з хобі, конкретних захоплень та індивіду­альних нахилів дітей.
• Толерантне ставлення до можливого безладдя.
• Сприяння зацікавленості у спільній діяльності.
• Переконання учнів у тому, що вчитель є однодумцем, а не ворогом.

Навчання і розвиток обдарованих дітей

Основні завдання і пріоритети:

• визначення країнознавства як методології та філософії освіти й виховання обдарованих дітей,
• орієнтація на здобутки світової культури як основи освіти ;
• опора на інтеграцію навчання як умова успішної орієнтації в сучасному інформаційному просторі;
• створення авторських програм та концепцій із урахуванням державних нормативів освіти;
• включення до навчальних планів школи спецкурсів, факультативів;
• орієнтація на науково-дослідницьку і творчу діяльність учнів;
• розробка та впровадження нових педагогічних технологій оптимізації та інтенсифікація навчання з урахуванням особливостей індивідуального розвитку обдарованого учня, його фахових інтересів та нахилів; забезпечення відповідних умов фізичного і морального здоров'я учнів.

Напрямки організації змісту навчального процесу:

• розвиток у дітей високого рівня світоглядних переконань, що дозволяло б їм орієнтуватись у складних процесах природного і соціального світу;
• формування духовного потенціалу особистості як внутрішньої рушійної сили її розвитку, внутрішньої енергії, спрямованої на творче самовираження і самореалізацію;
• утвердження здорового способу життя підлітка;
• розробка індивідуальних планів навчання з окремих дисциплін як умова
• оптимізації формування творчої індивідуальності учня;
• розвиток науково-дослідницьких вмінь, навичок та творчих здібностей у
• процесі пошукової діяльності учнів у творчих групах;
• визначення академічного рейтингу учнів на основі його критеріїв.